Помагайте люде, добрі
Дай Боже, Люде.
До уваги суто ДОБРИХ людей. Беру участь в конкурсі на кращу статтю про свого героя.
Споможіть голосом своїм в підтримку бідного люду.
Голосувати треба тутаво.
- ****П.С. Голосування буде до 15 вересня. Прошу заходити хто скільки разів зможе КОЖЕН день по разу.
ОБІЦЯЮ У ВИПАДКУ ОТРИМАННЯ ПРИЗУ – ОРГАНІЗУВАТИ ЗБОРИ ВСІХ ПРИХИЛЬНИКІВ "РАГУЛІВ" І ПО-ЛЮДСЬКИ ВІДДЯЧИТИ ПИВОМ.
Привіт!:-) Не можу залогинитись у свій профіль, бо не пускає вже втретє відновлений пароль.., не можу бачити твоє повідомлення... WTF!!!!!!!!!
там приблизно то шо вгорі.
ок:-) Голосую!!!!
-star-super-star#
А це лінк? Чому він у мене не натискається?:-):-)
всьо вже робоче
Алекс:
від старослов. коло і бок (бік) – річ, яка має боки у формі кола, тобто круглобока.
російською булоб кругобок
все одно проголосував, але ляп ляп)
ну чо ти зачинаєш?)))
Перший російський друкований варіант казки зявився в 1873 році у першому томі «Народних русских сказок" О.М. Афанасьєва (1826 — 1871) — дослідника народної творчості, історик літератури і фольклору. Тут Всі факти проти мене. Так звідки він зміг прознати про нашого Паляничка? А справа в тому, що викладав у нього в Московському університеті не хто інший як Й.М.Бодянський (1808 -1877, нар біля Полтави) вчений, філолог, історик, один із перших словяністів Росії, письменник, перекладач, фольклорист... Мало хто знає, що саме він у роки свого навчання в бібліотеці Переяславського собору виявив те саме «Пересопницьке Євангеліє» на якому люди з простих смертних перетворюються на гарантів. Сам Афанасьєв за професією був юристом, звідси можна зробити висновки що любов до літератури зявилась у нього не просто так, а в нашому випадку думаю руку приклав Й.М., що в ще в 1835 році видав книжку з казками «Наськы украинськы казкы запорозьця Иська Матырынкы» у Москві в університетській типографії на українській мові. Про це свідчить Віссаріон Бєлінський (1811-1848, письменник, літературний критик, публіцист, нар. в Фінляндії) в «библиографическом известии» оцінив «Наськы украинськы казкы...» наступними словами: «Второе из этих сочинений отличается самым чистым малороссийским языком, который совершенно недоступен для нас, москалей, и потому лишает нас возможности оценить его по достоинству... ...посвящение: „Матери моій ридненькіи, неньце старенькій, коханій, любій Украине“».
От тепер все на місця і встає. Плагіат одним словом. Хоча, – нехай буде просто запис фолклору із вуст кумпля. Хоча від того що мій сусід вміє грати на японському нацональному інструменті Ямаха і співати пісню Єстедей вже 7 років, вона так і не стала українською народною. А жаль, в його виконанні там направду мало від Бітлів лишилося британського.
Як пише економічний оглядач газети „Сіверщина” Сергій Соломаха: «Зверність увагу також на те, що що в російській мові відсутнє слово „коло”. До речі, „коло” – це замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра або предмет, що має форму круга чи кільця. Отже, російська назва цієї казки повинна була б бути „Круглобок”. Насправді „колобок” – це власна назва українського невеликого круглого хлібця. Отже, маємо прямий доказ того, що закотилася на північ казка „Колобок” з України. В первинному значенні слово „коло” збереглося лише в українській мові, а російській його замінив „круг”».
І останній як на мене найпереконливіший аргумент на користь українського громадянства Паляничка. Є така приказка «Риба — вода, ягода — трава, а хліб — усьому голова». Хліб-усьому голова чи голова-усьому хліб – саме про нашого героя, а коли в самій приказці замість тире поставити коми (Риба, вода, ягода, трава) вийде перелік того, що бачив колобок протягом своєї подорожі. В варіанті Афанасьєва 1873 року Паляничко співає пісеньку:
«Я по коробу скребен,
По сусеку метен,
На сметане мешон,
Да в масле пряжон,
На окошке стужон;
...
Прошу звернути увагу на 2 вирази: «На сметане мешон» та «Да в масле пряжон». Якщо врахувати, що для приготування колобка по рецепту йшли залишки борошна із різних сортів зернових і готували його змайже завжди тоді, коли їсти вже не було чого, звідки тоді в домі сметана та масло-олія? До речі в тлумачному словнику В.І. Даля слово «ПРЯЖИТЬ» означає смажити щось на маслі чи олії. Є від цього слова і багато похідних виробів з тіста які «пряжили». Деякі з них хоч і круглі по формі, але абсолютно плоскі (пиріжки, печенька, оладки, налисники...)Спектральний аналіз та аналіз ДНК із впевненістю би підтвердили цю гіпотезу.
Хочеться навести також аналогічну українську версію казки де Паляничка:
... по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Підтвердження цьому рецепту і справді можна віднайти. В 1610-1613 роках, коли в Москві складали перелік страв, які подавались у різні дні до царського столу в переліку є згадка про «колоб», до складу якого входили: мука, яйця та сало. Яйця присутні саме в українській версії казки. Про сало я вже й не згадую...
та рогсійською взагалі шняжно звучить Калабок, як кал якийсь))
Проголосував. Класно написано
дякую Вас
Друже, а як Вам такий жарт щодо сабжу:http://abetka.ukrlife.org/k_kolo.html ?
Опа, а це шо такє? Рімєйк чи шо?
Сумніваюсь, що рімейк, зважаючи на те,що пан Данило Кононенко (перекладач):
1) полум'яний український патріот;
2) кримський дошкульний краєзнавець;
3) поважна людина;
4) і поет з досить посередньою (як не обмеженою) фантазією.
То, скорше, маємо справу з черговою автентикою. Мандрівний сюжет проростає де завгодно – хуч на кізяках. На те вона архетипія!
Люде!!!???